АКУШЕРСЬКА ШКОЛА ПРИ ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ 1784-1875 РР.

1784-1875 рр.

Андрей Крупинський подбав про заснування університету у Львові. Імператорський декрет про його відкриття з’явився у жовтні 1784 р. Університет почав діяти у листопаді того ж року з факультетами: теологічним, філософським, юридичним і медичним. У 1784-1786 рр. деканом медичного факультету був проректор медичного колегіуму Якоб Костшевський – соратник Андрея Крупинського.

Колишній монастир тринітаріїв, де у 1784-1848 рр. розміщувалися університет і акушерська школа. Згодом на цьому місці спорудили Преображенську церкву (вулиця Театральна)

Марія Терезія та її наступник імператор Йосиф II, які постійно цікавилися діяльністю Андрея Крупинського на ниві медичної освіти й науки, вважали його найбільш достойним кандидатом на посаду декана цього факультету і одночасно – завідувача кафедри патології та клініки. На жаль, передчасна смерть ученого перешкодила здійсненню їхнього задуму.

 

Впродовж шістдесяти чотирьох років (1784-1848 рр.) університет знаходився у приміщенні колишнього монастиря тринітаріїв, на околиці Краківського передмістя, де згодом було споруджено Преображенську церкву. На першому поверсі розміщувалися кафедри медичного факультету, зокрема кафедра акушерства і материнства, у віданні якої була акушерська школа з однорічним терміном навчання, що продовжувала славні традиції медичного колегіуму. Завідували кафедрою Йоганн Вальц (1784-1788 рр.), Томаш Кнауер (1789-1802 рр.), Йоганн Махан (1802-1805 рр.) – доктори медицини з Віденського університету, професори акушерства і хірургії. Водночас вони керували пологовим відділенням загальноміської лікарні імені св. Лазаря, а також вели теоретичний і практичний курси акушерства і догляду за немовлятами.Акушерська школа постійно відчувала благотворний вплив учених університету. З метою поглиблення знань багато її слухачів відвідували також лекції на медичному факультеті університету, особливо лекції з філософії медицини та природознавства. І не випадково: їх читав французький учений Бальтазар Аке (1740-1815 рр.) – яскрава зірка в науці, гарячий послідовник Жан Жака Руссо.

 

Львівська акушерська школа відзначалася сильним науковим потенціалом і високою духовністю. Вона, поряд з аналогічними школами у Відні, Зальцбурзі, Празі, Кракові, Трієсті, належала до провідних акушерських навчальних закладів Європи.

 

 У 1850-1871 рр. акушерська школа була розташована у кількох аудиторіях університетського корпусу (на знімку зліва), який тепер займають біологічний і геологічний факультети (на вулиці М.Грушевського)

Львівська акушерська школа мала велику популярність. Тут навчалися представники багатьох національностей імперської Австро-Угорщини: поляки, українці, чехи, хорвати, австрійці, німці, угорці, вірмени, євреї, росіяни.

Навчальний план передбачав такі предмети: анатомія, фізіологія, гігієна, патологія, акушерство, догляд за матір’ю та дитиною, дитячі хвороби, хірургія. По дві години тричі на тиждень відводилось на практику – чергування у пологовому відділенні.

Після закінчення курсу навчання слухачі школи складали державні екзамени з акушерства та хірургії. Перед одержанням диплому випускники складали клятву:

«Присягаю Всемогутньому Богові, найсвітлішому монарху з Божої милості імператорові австрійському…, присягаю також панові крайовому губернаторові, зобов’язуюся поважати повітового лікаря, виявляти йому послух, виконувати його розпорядження, приписи з акушерства, бути найретельнішим у всьому, що пов’язано з моїми обов’язками, уникати будь-яких збиткових намірів, нікого не ображати, надавати всіляку допомогу породіллям, незалежно від того, багаті вони чи бідні. 
Урочисто клянуся свято виконувати покладені на мене обов’язки, як мене цього навчили. 
Присягаю також, що не вступатиму в жодні таємні союзи і товариства як у монархії, так і за її межами… 
Те, що мені тут було прочитано, я зрозуміла цілком і повністю і не шкодуватиму сил для виконання присяги. Нехай мені допоможе у цьому Всемогутній Бог!»