Колективний договір

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР
МІЖ АДМІНІСТРАЦІЄЮ ТА ПРОФСПІЛКОВИМ КОМІТЕТОМ
ВНКЗ ЛОР «ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕДСЕСТРИНСТВА
ТА ЛАБОРАТОРНОРЇ МЕДИЦИНИ
ім. Андрея Крупинського»
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Сторонами даного колективного договору є :
– адміністрація, в особі ректора ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського», доктора медичних наук, професора, Заслуженого лікаря України Шегедин Марії Броніславівни, і працівники ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського» в особі голови профспілкового комітету працівників ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського», Жуковської Лесі Олексіївни.

1.2. Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

1.3. Предметом даного договору є переважно додаткові порівняно з чинним законодавством положення з оплати і умов праці, соціального і житлово-побутового обслуговування працівників коледжу, гарантії та пільги, які надаються адміністрацією.
В даному колективному договорі також відтворюються основні положення законодавства про працю, які мають особливо важливе значення для працівників.

1.4. Дія даного колективного договору поширюється на всіх працівників ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського».

1.5. Колективний договір укладений у відповідності з чинним законодавством та Статутом ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського».

1.6. Сторони підтверджують реальність забезпечення прийнятих зобов’язань і обов’язковість виконання умов даного договору.

1.7. Адміністрація визнає профспілковий комітет працівників ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського» ЄДИНИМ представником ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського» у питаннях трудових і соціально-економічних відносин.

1.8. Профспілковий комітет ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського» зобов’язується сприяти ефективній роботі ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського» властивими профспілці методами і засобами .

1.9. Сторони зацікавлені у створені взаємосприятливих стосунків між ТРУДОВИМ КОЛЕКТИВОМ і АДМІНІСТРАЦІЄЮ на основі довіри, взаєморозуміння і безконфліктної політики.

2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ПРАЦІВНИКІВ

2.1. Відповідно до Конституції України громадяни України мають право на працю, тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче встановленого державного мінімального розміру, включаючи вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб.

2.2. У ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського» трудова дисципліна грунтується на свідомому і сумлінному виконанні працівниками своїх трудових обов’язків і є необхідною умовою організації ефективної праці і навчально-виховного процесу. Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного та громадського впливу, відповідно до чинного законодавства України.

2.3. Метою даного колективного договору є визначення обов’язків працівників інституту, передбачених нормами, які встановлюються “Правилами внутрішнього трудового розпорядку” .

2.4. Усі питання, пов’язані із застосуванням “Правил внутрішнього трудового розпорядку”, розв’язує ректор інституту в межах наданих йому повноважень, а у випадках, передбачених діючим законодавством, спільно або за погодженням з профспілковим комітетом.

2.5. Сторони домовились про безперешкодне взаємне надання економічної, технічної, науково-методичної та іншої інформації на умовах, передбачених статтею 10 Закону України про колективні договори і угоди.

2.6. Адміністрація зобов’язується офіційно повідомляти профспілковий комітет:
– про реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського» не пізніше як за 6 місяців;
– про зміни в організації праці – не пізніше як за 3 місяці.
2.7. Сторони зобов’язуються при виникненні загрози масових звільнень (понад 5% працюючих) протягом 30-денного періоду приступити до переговорів з метою використання всіх факторів, які впливають на збереження або розширення зайнятості. Адміністрація виносить проект програми (робочого плану ) забезпечення зайнятості з економічними розрахунками.

2.8. Адміністрація зобов’язується:
– створити комісію по змінах складу персоналу в зв’язку зі змінами в організації інституту (в тому числі реорганізацією, ліквідацією, перепрофілюванням) й включити до її складу представників профспілкового комітету;
– припинити укладання трудових договорів (контрактів) з новими працівниками за 2 місяці до початку масових звільнень та на час таких звільнень.

2.9 Адміністрація зобов’язується інформувати профком з питань:
– зміни структури управління і штатів;
– внесення змін і доповнень, затвердження нових посадових інструкцій;
– про наявність вільних робочих місць;
– про надання тривалих відпусток без збереження заробітної плати (відповідно до ст.25-26 Закону України “Про відпустки”);
– про прийом працівників на скорочену тривалість робочого часу із збереженням заробітної плати.

2.10. Погоджувати з профкомом свої рішення з питань:
– скорочення робочих місць;
– призначення працівників на керівні посади;
– внесення змін і доповнень, затвердження нових посадових окладів, тарифних
ставок і місячних ставок, доплат і надбавок до них;
– розподілу педагогічного навантаження на новий навчальний рік;
– дозволу працювати згідно з гнучким графіком роботи (графіки затверджуються
керівництвом та профкомом інституту та додаються до колективного договору);
– графіку надання щорічних відпусток;
– надання заохочень;
– накладання дисциплінарних стягнень;
– звільнення з роботи.
3. РОБОЧИЙ ЧАС
3.1. Громадяни України вільно обирають види діяльності, не заборонені законодавством, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.

3.2.Працівники приймаються на роботу до ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського» відповідно до чинного законодавства. Питання прийому на роботу викладачів вирішує контрактна комісія, склад якої затверджується наказом по інституту.

3.3. При прийнятті на роботу ректор зобов’язаний зажадати від особи, що працевлаштовується подання:
– трудової книжки, оформленої у встановленому порядку;
– паспорта;
– диплома або іншого документа про освіту чи професійну підготовку;
– військового квитка;
– довідки про стан здоров’я;
– ідентифікаційного номера.
Особи, які влаштовуються на роботу, що вимагає спеціальних знань, зобов’язані подати відповідні документи про освіту чи професійну підготовку /диплом, атестат, посвідчення/, копії яких завіряються інспектором відділу кадрів і залишаються в особовій справі працівника.

3.4. При укладанні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну та національну приналежність, походження та віросповідання.

3.5. Працівники можуть працювати за сумісництвом відповідно до чинного законодавства.

3.6. Прийняття на роботу оформляється наказом ректора, який оголошується працівникові під розписку.

3.7. На осіб, які вперше зараховані на роботу і пропрацювали понад сім днів, заводяться трудові книжки.
На тих, хто працює за сумісництвом, трудові книжки ведуться за основним місцем роботи. Запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом проводиться за бажанням працівника.

3.8. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мінюсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (із змінами від 24.09.03. №266/11815 ).

3.9. Приймаючи працівника або переводячи його в установленому порядку на іншу роботу, ректор зобов’язаний:
а) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

б) ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та посадовою або робочою інструкцією;

в) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
г) проінструктувати працівника з питань охорони праці та протипожежної безпеки.

3.10. При наймі працівника адміністрація в п’ятиденний термін після початку трудової діяльності зобов’язується підтвердити наказом:
– місце роботи;
– час початку роботи;
– трудову функцію працівника;
– умови оплати праці;
– термін дії контракту (випробувальний термін).

3.11. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством, та умовами, передбаченими в контракті.

3.12. Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації допускається у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами контракту.

3.13. Припинення трудового договору оформляється наказом ректора .

3.14. Ректор зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у відповідності з чинним законодавством.
Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні проводитись у відповідності до формулювання чинного законодавства із посиланням на відповідний пункт, статтю закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.
Ознайомлення з наказом доцільно проводити в письмовій формі.

3.15. При регулюванні робочого часу працівників в інституті, сторони виходять з того, що навчально-виховний процес відбувається у дві зміни, п’ятиденному (при необхідності – шестиденному) робочому тижні та нормальній тривалості роботи, яка не може перевищувати 40 годин на тиждень, як це встановлено законодавством .
У зв’язку з цим адміністрація, адміністративно-технічний персонал, лаборанти, медпункт працюють за гнучким графіком роботи, який сприяє раціональній та повноцінній організації навчально-виховного процесу в коледжі.
Графіки роботи регулюються правилами внутрішнього розпорядку, затверджуються ректором і профкомом .

3.16. Робочий час викладачів визначається затвердженим розкладом навчальних занять, складеним відповідно до обсягу річного педагогічного навантаження, а також планом роботи коледжу.
В робочий час викладача входить виконання ним всіх видів навчальної, методичної й організаційної роботи, які він повинен вести відповідно до встановленого йому річного навантаження і затверджених планів методичної й організаційної роботи.
Обсяг навчальної роботи викладача, виражений в облікових годинах, складає навчальне навантаження (720 годин на навчальний рік на ставку).
Обсяг методичної та організаційної роботи, виражений в облікових годинах, не входить у навчальне навантаження викладача, а враховується у загальній тривалості робочого часу, який становить не більше 1548 годин на одну ставку на навчальний рік.

3.17. При відсутності викладача адміністрація зобов’язана з першого дня замінити його іншим викладачем для викладання тієї ж навчальної дисципліни.

3.18. Час початку і закінчення роботи, обідньої перерви встановлюється для працівників “Правилами внутрішнього трудового розпорядку”.

3.19. Залучення окремих працівників до роботи в установлені для них вихідні дні допускається у виняткових випадках, передбачених законодавством, за письмовим наказом /розпорядженням/ ректора з дозволу профспілкового комітету.

3.20. Забороняється залучати до чергування у вихідні і святкові дні вагітних жінок і матерів, які мають дітей віком до 3-х років. Жінки, які мають дітей-інвалідів або дітей віком від трьох до чотирнадцяти років, не можуть залучатись до чергування у вихідні і святкові дні без їх згоди.

3.21. Для забезпечення порядку і дисципліни і контролю за ними ректор залучає педагогічних працівників до чергування в навчальних корпусах відповідно до функціональних обов’язків. Графік чергування і його тривалість затверджується за погодженням з педагогічним колективом і профспілковим комітетом.

3.22. Під час канікул, які не збігаються з черговою відпусткою, ректор залучає педагогічних працівників до навчально-методичної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їхнього робочого часу.
3.23. Сторони узгодили, що протягом 2013- 2018 років співробітники інституту працюють у такому режимі :
– викладачі – відповідно до розкладу занять та педагогічного навантаження;
– бібліотека та господарський персонал – в режимі шестиденного робочого тижня, з одним вихідним днем та нормальній тривалості роботи, яка не може перевищувати 40 годин на тиждень, як це встановлено законодавством;
– інші працівники –в режимі п’ятиденного робочого тижня, відповідно до графіка роботи та нормальній тривалості роботи, яка не може перевищувати 40 годин на тиждень, як це встановлено законодавством.

3.24. Педагогічним працівникам забороняється :
а) змінювати на свій розсуд розклад занять і графіки роботи;
б) подовжувати або скорочувати тривалість занять і перерви між ними;
в) самостійно передоручати виконання трудових обов’язків.

3.25. Забороняється в робочих час:
а) відволікати педагогічних працівників від їх безпосередніх обов’язків для участі в різних господарських роботах та заходах, не пов’язаних з навчальним процесом;

б) відволікати працівників інституту від виконання професійних обов’язків, а також студентів за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов’язаних з процесом навчання, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

3.26. Напередодні святкових днів тривалість роботи скорочується на одну годину. Ця норма поширюється на випадки переносу в установленому порядку передсвяткового дня на інший день тижня (з метою об’єднання днів відпочинку ).

3.27. Адміністрація створює умови для використання працівниками (за їх бажанням) гнучкого графіку роботи.

4. ЧАС ВІДПОЧИНКУ
4.1. Сторони зобов’язуються узгоджувати та до 5 січня кожного року затверджувати і доводити до відома працівників графік щорічних відпусток.
Графік надання щорічних відпусток погоджується з профспілковим комітетом і складається на кожний календарний рік.
Поділ відпустки на частини допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 (24 – для викладачів) календарних днів.
Перенесення відпустки на інший термін допускається в порядку, встановленому чинним законодавством у зручний для інституту час.

4.2. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.
Керівним працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів, а тим хто одночасно виконують педагогічну роботу обсягом не менше 240 годин, – 56 календарних днів, педагогічним працівникам 56 календарних днів, методистам та перекладачам – дактилологам 42 календарних дні .
Інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ груп – 26 календарних днів.
Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
Тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.

4.3. Щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день (необхідність періодичного виконання робіт понад установлену тривалість робочого часу) відповідно п.2 ст.8 Закону України „Про відпустки” надавати: заступнику директора з АГР, головному та провідному бухгалтерам тривалістю 7 календарних днів, іншим працівникам з ненормованим робочим днем – 4 календарні дні (бухгалтерам, лаборантам, старшим лаборантам, інспекторам по кадрах, секретарю навчальної частини, секретарю-машиністці, водіям, бібліотекарям, інженеру з охорони праці, диспетчеру навчальної частини, операторам копіювальних та множильних машин, адміністратору бази даних, юрист- консультанту, оператору ЕОМ

4.4. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (стаття 6 Закону України «Про відпустки» №2073/ІІІ від 02.11.2000 р.). До стажу роботи зараховуються:
4.4.1. Час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

4.4.2. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково;

4.4.3. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи і йому виплачувалася допомога за державним соціальним страхуванням, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4.4.4. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку ;

4.4.5. Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

4.5. Порядок надання щорічних відпусток

4.5.1. Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно зі щорічною основною відпусткою або окремо від неї;

4.5.2. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів;

4.5.3. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року;

4.5.4. Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи;

4.5.5. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

4.5.6. Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в даній організації за бажанням працівника надаються:
1) жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї , а також жінкам , які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину – інваліда;
2) інвалідам;
3) особам віком до вісімнадцяти років;
4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами;
5) сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
6) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних , курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
7) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
8) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного лікування.

4.6. Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідно робочого року.

4.7. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються ректором за погодженням ПК і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси інституту, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

4.8. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і керівником структурного підрозділу, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижні до встановленого графіком терміну.

4.9. Кадрова служба веде облік відпусток, що надаються працівникам.

4.10. Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
1) особам віком до вісімнадцяти років;
2) інвалідам;
3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда;
5) одинокій матері (батькові), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

4.11. Керівникам структурних підрозділів, педагогічним працівникам, спеціалістам інституту щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

4.12. Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломних робіт, передбачених навчальною програмою.

4.13. Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період в разі:
– порушення керівником терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;
– несвоєчасної виплати заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.
4.14. Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:
– тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
– виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
– настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
– збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

4.15. Щорічно відпустка за ініціативою керівника, як виняток, може бути перенесена на певний період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з ПК у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи інституту, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному році.

4.16. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і ректором інституту. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина відпустки надається після закінчення дії причин, які її переривали, або за згодою сторін переноситься на інший період.

4.17. Забороняється надання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років.

4.18. Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

4.19. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику , як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

4.20. Відкликання із щорічної відпустки допускається за згодою працівника. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

4.21. Працівникам надаються короткочасні відпустки без збереження заробітної плати (стаття 25 “Про відпустки”), окрім передбачених законодавством, у зв’язку:
а) особам, які одружуються, – тривалістю 10 календарних днів;
б) одруженням дітей працівників -3 календарних дні;
в) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу (чоловіка, дружини, батьків, дитини, братів, сестер) – тривалістю 3 календарних дні;
г) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці – тривалістю до 14 календарних днів;
д) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
ж) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
з) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;
к) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – тривалістю 15 календарних днів без урахування необхідного для проїзду до місця знаходження навчального закладу та назад;
л) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи тривалістю 30 календарних днів щорічно;
м) за сімейними обставинами – не більше 15 календарних днів на рік.

4.22. Мінімальна тривалість основної відпустки встановлюється відповідно до чинного законодавства.

4.23. Навчальну відпустку надають тільки працівникам, які успішно навчаються.
Підставою для надання оплачуваної навчальної відпустки є вказівки на те, що студент навчається успішно в довідці-виклику.
Якщо успішність працівника-студента незадовільна, як альтернативу, працівнику можна надати оплачувану щорічну основну відпустку або відпустку без збереження зарплати.

4.24. Відпустку дають протягом навчального року.
Планування навчального процесу належить виключно до компетенції вищого навчального закладу – інституту.
Інститут, у свою чергу, зобов’язаний надати навчальну відпустку працівнику в терміни, зазначені в довідці-виклику, але в межах максимальної тривалості, установленої законодавством. Навчальну відпустку можна взяти незалежно від стажу роботи.
Працівники мають право приєднати щорічну відпустку до навчальної. Якщо навчальна відпустка співпаде зі щорічною, останню переносять на інший період, або за бажанням працівника, продовжують одразу після закінчення навчальної відпустки.
Навчальна відпустка не є щорічною тому її не можна поділяти, переносити на інший період, а також брати в рахунок наступного року. Дні навчальної відпустки не компенсують, у тому числі при звільненні.

4.25. Тривалість відпусток у зв’язку з навчанням у ВНЗ на період настановчих занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, а також на навчання в аспірантурі встановлено з розрахунку саме на навчальний (а не календарний чи робочий) рік. Також працівнику належить 40 календарних днів навчальної відпустки. Він, приміром, може взяти 20 днів на одну сесію, і ще 20 – на наступну. Головне, аби загальна тривалість протягом навчального року не перевищувала встановлену ст. 15 Закону України «Про відпустки».
4.26. Відпускні виплачують за три дні до початку відпустки.
Усі дні навчальної відпустки оплачують однаково, чи то вихідні чи святкові або неробочі дні.
На час перебування студента у відпустці за власний рахунок навчальну відпустку не продовжують і не оплачують.
Піти в навчальну оплачувану відпустку одночасно їй за основним місцем роботи, і за сумісництвом не можна.
4.27. Тривалість додаткових соціальних відпусток працівників із дітьми становить 10 календарних днів ( за двох і більше підстав надають 17 календарних днів відпочинку ) без урахувань святкових і робочих днів.
Незалежно від того, коли саме протягом року дитина досягла 15-річного віку, працівник має право на відпустку за такий рік у повному обсязі.
Відпустку на дітей надають за календарний рік незалежно від кількості днів, відпрацьованих упродовж року, та дати народження дитини.
4.28. Особи, які мають право на додаткову соціальну відпустку:
– жінка , яка має двох або більше дітей до 15 років;
– жінка , яка має дитину – інваліда;
– жінка , яка усиновила дитину;
– одинока мати – незаміжня жінка , якщо у свідоцтві про народження дитини немає запису про батька або запис про нього зроблено за вказівкою матері( довідка органу РАЦС про підстави внесення відомостей про батька дитини);
– вдова (удівець)- копії свідоцтв про шлюб та смерть чоловіка (жінки);
– розлучена жінка , яка сама виховує дитину , якщо батько не проживає разом з дитиною та не бере участь у вихованні (ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача , рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав і т.д.);
– жінка , яка виховує дитину без батька , вийшла заміж , але новий чоловік її дитину не всиновив.(довідка від органа РАЦС);
– батько, який виховує дитину без матері, у т.ч. уразі тривалого перебування матері в лікувальному закладі;
9- один із прийомних батьків (копія договору про влаштування дітей до прийомної сім’ї, довідка з роботи іншого з подружжя).
4..29. Творча відпустка потрібна для завершення дисертаційних робіт, написання підручників, монографій, довідників тощо (далі наукова праця).
Тривалість творчої відпустки становить:
– до трьох місяців – для завершення дисертації на отримання наукового ступеня кандидата наук;
– до шести місяців – для отримання наукового ступеня доктора наук;
– до трьох місяців – для написання підручника або наукової праці.
Творчу відпустку дають за заявою працівника та рекомендацією наукової ради центрального органу виконавчої влади, ученої ради вищого навчального закладу про доцільність надання творчої відпустки.
Творчу відпустку не дають для завершення дисертації на отримання наукового ступеня кандидата і доктора наук особам, які закінчили, відповідно, аспірантуру або докторантуру, а також здобувачу одного й того самого наукового ступеня повторно.

5. УМОВИ ПРАЦІ, ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1. Сторони вважають головними принципами в діяльності:
пріоритет життя і здоров’я працівників;
повну відповідальність адміністрації інституту за створення безпечних умов праці,
належного виробничого побуту та соціального захисту.

5.2. Адміністрація інституту вирішує завдання:
зі створення безпечних умов праці для всіх працівників (в усіх приміщеннях
інституту);
із забезпечення безпеки проведення навчальних занять ;
із забезпечення працюючих при потребі засобами індивідуального та колективного захисту;
з професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних умов праці;
з професійного добору виконавців окремих видів робіт.

5.3. Загальне керівництво та відповідальність за організацію роботи з охорони праці покладається на ректора інституту. Безпосередня робота з охорони праці і контроль за виконанням заходів з охорони праці в інституті покладається на службу охорони праці під керівництвом інженера з охорони праці.
Ректор інституту зобов’язаний створити для працівників умови відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Керівники структурних підрозділів здійснюють керівництво в підпорядкованих службах (відділеннях, кабінетах, лабораторіях тощо).
Профспілковий комітет бере участь в управлінні охороною праці. Трудовий колектив інституту приймає участь в управлінні охороною праці через уповноважених трудового колективу.

5.4. Адміністрація зобов’язується :
– кожні три роки проводити навчання та перевірку знань правил і норм охорони праці керівних працівників, завідувачів відділень, завідувачів кабінетів і лабораторій, викладачів, лаборантів, допоміжного персоналу;
– щорічно проводити перевірку знань працівників, що працюють з шкідливими речовинами (відділення стоматології ортопедичної, лабораторії хімії, біохімії, клінічних методів дослідження, мікробіології, гігієни);
– регулярно проводити оперативний контроль стану техніки безпеки в інституті ;
регулярно проводити перевірку стану медичної апаратури та обладнання, вчасно проводити ремонт;
перевіряти стан вентиляції і проводити поточний та капітальний ремонти вентиляційної системи в лабораторіях інституту;
– обладнати пожежною сигналізацією пожежно небезпечні приміщення інституту;
– проводити періодичну атестацію робочих місць за умовами праці;
забезпечити згідно з положенням спецодягом та спецзасобами захисту інженерно-технічний персонал.

5.5. У зв’язку з експлуатацією морально і технічно застарілого газовикористовуючого обладнання, а саме газових котлів «Універсал-6»(в експлуатації 40 років), розробка та замовлення проекту реконструкції та модернізації котельні, передбачення заміни газових котлів «Універсал-6» на сучасні котли з економним використанням природного газу та інших видів палива.

5.6. Під час проведення капітальних і поточних ремонтів будинків та споруд інституту встановлення лише енергоекономних освітлювальних приладів.

5.7. Проведення робіт з утеплення фасадів корпусу № 1, 2.

5.8 .Заміна віконних конструкцій, які не підлягають ремонту, на енергозберігаючі віконні конструкції.
6. ОПЛАТА ПРАЦІ, ГАРАНТІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ

6.1. Оплата праці працівників ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського» здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, колективного договору в межах бюджетних асигнувань та позабюджетних коштів.

6.2. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни, встановлені в колективному договорі (16 та 31 числа щомісячно), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів.

6.3. Кошти, спрямовані на споживання, поділяються таким чином:
– оплата по окладах (тарифних ставках) на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і Коефіцієнтів з опати праці.

Підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати):
за педагогічне звання викладач-методист – 15% посадового окладу;
за роботу в інституті і, керівним та педагогічним працівникам в розмірі 10% посадового окладу.
У разі, якщо працівникам передбачено підвищення посадового окладу (ставок заробітної плати) за кількома підставами, передбаченими умовами праці, то абсолютний розмір кожного підвищення визначається, виходячи з розміру посадового окладу, без урахування іншого підвищення.

Додаткова оплата праці:
за окремі види педагогічної та іншої діяльності
за завідування навчальним кабінетом або лабораторією 10-15% посадового окладу;
викладачам, на яких покладено обслуговування електронно-обчислювальної техніки, 5-10% посадового окладу;
за керівництво академгрупою в розмірі 20 % посадового окладу;
за керівництво цикловою (предметною) комісією – 15% посадового окладу;
за вислугу років до 10-30% посадового окладу (в залежності від педагогічного та бібліотечного стажу);

доплата за науковий ступінь:
а) кандидата наук – 15% посадового окладу;
б) доктора наук – 25% посадового окладу;
Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;
г) за почесне звання України „заслужений” – 20% посадового окладу;

– водіям автотранспортних засобів:
а) надбавка за класність (водіям ІІ класу) -10% посадового окладу;
б) надбавка за класність водіям І класу – 25% установленої тарифної ставки за відпрацьований час;
доплата за ненормований робочий день – у розмірі 25% тарифної ставки за відпрацьований час;
доплата працівникам за роботу в нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи (з 22 годин до 6 години ранку);

– доплата адміністративно-допоміжному персоналу в розмірі від 15% до 50% посадового окладу:
а) за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
б) за суміщення професій (посад);
в) за збільшення обсягу робіт;
г) надбавка за складність, напруженість у роботі.

6.4. Директору надано право вирішувати наступні питання з організації та оплати праці:
– затверджувати структуру й штати, встановлювати посадові оклади й ставки заробітної плати без дотримання середніх окладів і без урахування співвідношень чисельності керівників і спеціалістів у межах утвореного в установленому порядку фонду заробітної плати;
встановлювати надбавки за високі творчі й виробничі досягнення залежно від особистого внеску кожного працівника в межах фонду заробітної плати;
встановлювати працівникам доплати за суміщення професій, розширення зони обслуговування чи збільшення обсягів виконуваних робіт, а також за виконання поряд з основною роботою обов’язків тимчасово відсутніх працівників за рахунок і в межах фонду заробітної плати;
встановлювати надбавки за високі творчі й виробничі досягнення кандидатам наук, докторам наук, залежно від особистого внеску кожного працівника в межах фонду заробітної плати;
залучати до читання окремих лекцій і проведення занять зі студентами висококваліфікованих спеціалістів, діячів науки і мистецтва з погодинною оплатою праці за рахунок і в межах фонду заробітної плати;
передбачити в кошторисі витрати на преміювання, надання матеріальної допомоги, а також стимулювання творчої праці й педагогічного новаторства керівних і педагогічних працівників, у розмірі не менше 2 відсотків планового фонду заробітної плати.
6.5. Визначення ставок (окладів) працівників проводити з урахуванням їхніх кваліфікаційних категорій встановлених наступною атестацією або тарифікацією згідно з чинним законодавством.

6.6. Зміну розмірів ставок заробітної плати й посадових окладів протягом року проводити:
при зміні розміру мінімальної заробітної плати – з дня прийняття рішення урядом;
при здобутті освіти або поновленні документа про освіту – з дня подання відповідного документа;
при отриманні відповідної категорії за наслідками атестації – з дня рішення атестаційної комісії;
при присвоєнні звань, що дають право на підвищення ставок і посадових окладів – з дня присвоєння;
при присвоєнні наукового (вченого) ступеня – з дня рішення спеціалізованої вченої Ради МОН України.

Якщо право на зміну розміру ставки заробітної плати настає в період перебування працівника у відпустці, під час тимчасової непрацездатності, на ФПК, стажуванні, нарахування заробітної плати за новими ставками здійснюється з дня виникнення такого права.

6.7. Відповідальність за своєчасне і правильне встановлення ставок заробітної плати, посадових окладів, обчислення заробітної плати покладається на ректора та головного бухгалтера.

6.8. Мінімальний розмір заробітної плати за відпрацьовану норму часу гарантується у розмірі, не нижчому від законодавчо встановленого.

6.9. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

6.10. Виплата заробітної плати здійснюється шляхом перерахування належних працівникові виплат на карткові рахунки, відкриті в установах банку.

6.11. Дані про загальну суму заробітної плати за видами виплат, розміри утримань із заробітної плати та суму заробітної плати, що належить до виплати працівникові, надають на його особисту вимогу при виплаті заробітної плати за другу половину розрахункового місяця.

Порядок формування і регулювання коштів на оплату праці
Регулювання оплати праці здійснює держава шляхом встановлення розміру мінімальної зарплати, що визначається КМУ.
Упорядкування оплати, а також створення механізму підтримання на постійному рівні міжпосадових співвідношень в оплаті праці, формування тарифної сітки проводити на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок.
Умови оплати праці спеціалістів та робітників, для яких вони не передбачені інструкцією, встановлювати відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників.
Посадові оклади заступників директора встановлювати на 5%, головного бухгалтера на 10% нижче, ніж посадовий оклад ректора, визначений за схемою тарифних розрядів.
Надбавки за почесні звання та наукові ступені працівникам встановлювати, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним званням (науковим ступенем). За наявності двох або більше звань (ступенів) надбавку встановлювати за одним (вищим) званням (ступенем). Відповідність почесного звання (наукового ступеня) профілю діяльності та оплата працівника на займаній посаді визначається ректором.
Преміювання ректора інституту, його заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснювати за рішенням Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної держадміністрації у межах наявних коштів на оплату праці.
У разі залучення працівника до роботи в установлені для них вихідні дні (у виняткових випадках), які є загальними вихідними днями або визначеними графіком роботи, компенсувати іншим днем в одинарному розмірі.
Оплату праці здійснювати в першочерговому порядку.
Працівникам, які працюють за сумісництвом, здійснювати оплату праці за фактично виконану роботу.
В період між переглядом розміру мінімальної зарплати індивідуальну зарплату індексувати згідно з чинним законодавством.

Положення
про преміювання працівників ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського»
1. Загальні положення
1.1 Це положення введено на підставі положень КЗпП України, Закону про оплату праці, Постанови КМУ № 1298 від 30.08.02 р. з метою стимулювання добросовісної праці працівників інституту і визначає порядок і розміри виплати їм премій за підсумками роботи.
1.2. Зазначене Положення спрямоване на підвищення матеріальної зацікавленості працюючих у покращанні якості виконуваних посадових обов’язків, функцій і завдань.
1.3. Дане положення може бути доповнене чи змінене відповідно до умов колективного договору (угоди) за погодженням з профспілковим комітетом.
2. Порядок і умови преміювання
2.1. Ректор інституту має право (за поданням керівників структурних підрозділів) преміювати працівників, що перебувають у їх штаті, в межах асигнувань, передбачених кошторисом на оплату праці.
2.2 При преміюванні має забезпечуватись зв’язок виплат з результатами праці кожного окремого працівника, а також повинні враховуватися конкретні показники діяльності в цілому.
2.3. Розмір премії кожному окремому працівникові встановлюється залежно від особистого внеску у підсумки діяльності інституту і не має обмежень.
2.4. Премія нараховується за фактично відпрацьований час у відсотках на посадовий оклад або як середньомісячна заробітна плата з урахуванням існуючих доплат, надбавок і підвищень, передбачених Постановою КМУ № 1298.
2.5. Працівники інституту можуть бути позбавлені премії повністю або частково за недоліки та упущення в роботі, за порушення трудової дисципліни, техніки безпеки тощо.
2.6. Премії працівникам можуть виплачуватися за будь-який проміжок часу, наприклад за підсумками роботи за місяць, квартал, тощо. Єдине обмеження – те, що премії повинні виплачуватися в межах фонду оплати праці.
2.7. Питання преміювання працівників розглядається на розширеному засіданні адмінради та профкому і оформляється протоколом.

3. Показники роботи для надання премії за підсумками роботи
3.1. Обов’язковими умовами для розгляду питання про преміювання працівників є:
– добросовісне виконання своїх функціональних обов’язків;
– дотримання в роботі чинного трудового законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку, інших нормативно-правових актів, які регламентують різні сторони їх трудової діяльності;
– відсутність порушень трудової дисципліни, техніки безпеки і охорони праці.

3. Джерела преміювання
4.1. Премія працюючим виплачується за рахунок асигнувань, передбачених на оплату праці. На преміювання також спрямовуються кошти за рахунок економії фонду заробітної плати , яка утворюється протягом року. Розмір економії заробітної плати визначається як різниця між плановою сумою асигнувань за КЕКВ – 2110 (з урахуванням змін, проведених в установленому порядку) і сумою фактичних витрат.

4. Причини позбавлення премії
5.1.Несвоєчасне або неякісне виконання виробничих завдань та своїх функціональних обов’язків.
5.2. Порушення трудової, фінансової дисципліни, відсутність ініціативи і творчого ставлення до роботи, недотримання правил техніки безпеки та охорони праці.
5.3. Невиконання правомірних вказівок керівника структурного підрозділу, відсутність результативності у виконанні поставлених завдань, низький рівень виконавської дисципліни.
5.4. Несвоєчасне подання звітних та інших даних за графіком або вимогою Департаменту ОЗ ЛОДА, інших управлінь, органів місцевого самоврядування.
5.5. Недоліки, наявність помилок і прорахунків у веденні документації, звітності.
5.6. Протягом терміну дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Перелік документів:
1. Закон № 108 – Закон України від 24.03.95 р. № 108/95- ВП ”Про оплату праці”.
2. Постанова № 1298 – КМУ від 30.08.02 р. № 1298 „Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”.
3. Наказ № 102 МОУ від 15.04.93 р. „Інструкція про порядок обчислення зарплати працівників освіти ”.
4. Закон № 557 МОУ від 26.092005 р. „Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів ”.
7. СОЦІАЛЬНЕ, МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ

7.1. Адміністрація інституту зобов’язується здійснювати заходи, спрямовані на зменшення захворюваності і травматизму .

7.2. Адміністрація інституту зобов’язується створити всі необхідні умови для проходження працівниками щорічних диспансеризації та медичних оглядів.

7.3. Для оздоровлення працюючих адміністрація і профком інституту клопотатимуть перед дирекцією Фонду Галицького соцстраху про виділення путівок на санаторно-курортне лікування працівників та їх дітей.

8. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПРОФСПІЛКИ працівникіВ ІНСТИТУТУ

8.1. Сприяти реалізації даного колективного договору, зниженню соціальної напруженості в разі її виникнення.

8.2. Здійснювати контроль за забезпеченням встановлених законо­давством режимів праці, ефективним і ощадливим ставленням до виробничих фондів і матеріальних ресурсів, зміцненням трудової дисципліни .

8.3. Захищати правові, економічні, соціальні та професійні інтереси членів профспілки на основі чинного законодавства і у відповідності з даним колективним договором .

8.4. Представляти інтереси членів профспілки при розгляді індивідуальних і колективних трудових спорів (конфліктів ) .

8.5. Забезпечувати контроль за дотриманням в інституті трудового, пенсійного та житлового законодавства, надавати членам трудового колективу консультативну допомогу з цих питань.

8.6. Обов’язками профкому є :
представництво при вирішенні трудових спорів;
співпраця з адміністрацією при переговорах з державними та іншими органами;
сприяння росту показників якості роботи;
сприяння керівництву у створенні здорового морально-психологічного клімату в колективі;
відповідальність за вихід і поведінку на роботі членів профспілки;
участь в проведенні культурно-виховної, фізкультурно-оздоровчої роботи серед членів профспілки;
організація і проведення санаторно-курортного лікування, сімейного відпочинку членів профспілки.

8.7.Обов’язки членів профспілки:
Адміністрація і профспілка зобов’язуються створювати і зберігати сприятливе трудове середовище. Для здійснення цього всі члени профспілки повинні :
сприяти виконанню загальних завдань колективу, берегти і підтримувати честь ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського», дотримуватись умов колективного договору;
якісно працювати в межах своїх функціонально-посадових та робочих інструкцій;
прагнути досягнення поставлених цілей колективу, відділення, лабораторії (кабінету) і брати участь у їх визначенні;
проявляти ініціативу і творчий підхід у вдосконаленні навчально-виховного процесу в інституті;
створювати і зберігати сприятливу атмосферу праці в колективі, поважати індивідуальні права один одного;
дотримуватись встановлених норм поведінки та Правил внутрішнього трудового розпорядку ;
утримувати своє робоче місце в порядку і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці ;
при виникненні трудових колективних суперечок для їх розв’язання додержуватись порядку звернення по підпорядкуванню згідно з діючим законодавством .
9.ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛКИ ІНСТИТУТУ

9.1. Адміністрація інституту зобов’язується створити необхідні умови для нормальної діяльності профспілки (проведення зборів, поширення профспілкової інформації).

9.2. Дирекція надає профспілці в безкоштовне користування необхідне для її діяльності обладнання, приміщення, зв’язок, транспорт, розмножувальну техніку.

9.3. Бухгалтерія забезпечує безготівкову оплату членських внесків, перераховує отримані внески на розрахунковий рахунок профспілкового органу щомісячно, не пізніше встановлених термінів виплати заробітної плати, за умови вчасного фінансування інституту.

9.4. Працівники, обрані до складу профспілкового комітету, не можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди профспілкового комітету.

9.5. Профспілковим активістам забезпечуються гарантії, передбачені ст. 252 Кодексу законів про працю України.

10.ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

10.1. Даний колективний договір укладений терміном на 5 років.
Він вступає в дію з дня підписання і діє до укладання сторонами нового колективного договору .

10.2. Зміни і доповнення до колективного договору вносяться за взаємною згодою сторін після попередніх колективних переговорів. Пропозиції щодо змін і доповнень повинні бути аргументованими .

10.3. Контроль за виконанням цього колективного договору здійснюється сторонами, які його уклали.

Сторони звітують на зборах трудового колективу 1 раз в рік.

07 грудня 2015 року.
Ректор
ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут
медсестринства та лабораторної
медицини ім. Андрея Крупинського»,
доктор медичних наук, професор,
Заслужений лікар України Шегедин М.Б.

Голова профспілкового комітету Жуковська Л.О.